Т

Табу комунікативні (полінез. tabu — заборона) — комунікативні традиції уникати певних мовних виразів або зачіпати певні теми спілкування в певних комунікативних ситуаціях. Бувають табу мовні (наприклад, при жінках не вживають нецензурні слова), тематичні (при дітях секс не обговорюють) і контактні (наприклад, у деяких культурах батько чоловіка молодої жінки (тобто свого сина) не повинен з нею зустрічатися довший час).
Див.: Спілкування; Комунікація.
Пор.: Евфемізм; Табу мовне; Табу контактне.

Табу контактні — заборона на будь-які форми міжособистісного спілкування у межах певної національної лінгвокультурної спільноти.
Див.: Спілкування; Комунікація; Культура.
Пор.: Табу комунікативне; Табу мовне; Табу тематичне.

Табу мовні — тип комунікативного табу; заборона в певних культурах на вживання окремих слів, зворотів, виразів тощо.
Див.: Мова; Слова; Культура; Табу комунікативне.
Пор.: Табу контактне; Табу тематичне.

Табу тематичні - тип комунікативного табу; заборона на певні теми спілкування у межах конкретної національної лінгвокультурної спільноти.
Див.: Спілкування; Культура; Табу комунікативне.
Пор.: Табу мовне; Табу контактне.

Такесика (лат. tango, tactum — зачіпати, торкатися) — тип невербальної комунікації, складова парамови, пов’язана з тактильною системою сприйняття; включає найрізноманітніші доторкання (гаптика): потискування рук, поцілунки, погладжування, поляскування, обійми тощо.
Див.: Комунікація невербальна; Парамова.
Пор.: Проксеміка.

Тезаурус (гр. thesaurus — запас, скарб) — у комунікативній лінгвістиці — запас слів (фразеологізмів, виразів) індивіда, необхідний для спілкування на певну тему.
Див.: Слово; Фразеологізм; Спілкування; Словник мовця.
Пор.: Словник мовця активний; Словник мовця пасивний.

Текст (із позицій комунікативної лінгвістики) — результат спілкування (комунікації), його структурно-мовна складова і одночасно реалізація; структура, в яку втілюється дискурс після свого завершення.
Див.: Спілкування; Комунікація; Дискурс.
Пор.: Етнотекст.

Текст іншомовний -тип тексту, створений мовою, яка є нерідною (чужою) для споживача (адресата, читача).
Див.: Текст; Мова рідна; Мова нерідна (чужа); Адресат.
Пор.: Етнотекст.

Текст країнознавчий — особливий тип тексту, який належить специфічній соціокультурній діяльності, скерованій на вивчення зовнішньої стосовно цього тексту культури із застосуванням даних різних наук (географії, етнографії, історії, економіки та ін.). Т.к. — важлива складова лінгвокраїнознавства, лінгвокультурології, теорії міжкультурної комунікації.
Див.: Текст; Культура; Лінгвокраїнознавство; Комунікація міжкультурна.
Пор.: Текст культури прецедентний.

Текст культури прецедентний — одне з найважливіших понять міжкультурної комунікації та лінгвокультурології; тип тексту, добре знайомий будь-якому середньому члену національної лінгвокультурної спільноти і звернення до якого багаторазово поновлюється в процесах комунікації, завдяки пов’язаним з цим текстом прецедентним висловленням і/або прецедентним іменам. Т.к.п. мають семіотичний характер, тобто впізнаються за натяком, цитатою, жартом тощо. До Т.к.п. перш за все належать так звані «хрестоматійні» твори художньої літератури, шедеври фольклору, а також найбільш вдалі тексти пісень, реклами, анекдотів, популярні лозунги тощо. Володіння Т.к.п. — необхідна умова соціалізації особистості, прилучення до певної етнічної культури, комфортного самовідчуття; неволодіння Т.к.п. — ознака того, що особистість є «чужою» у межах саме цієї культури.
Див.: Текст; Висловлення прецедентне; Ім’я прецедентне; Культура; Культура рідна; Культура чужа.
Пор.: Текст країнознавчий.

Темперамент етнічний — зовнішній вияв національного характеру, який найяскравіше виявляється в особливостях міжособистісного та групового спілкування (темп мовлення, рухи, жестикуляція, дистанція між мовцями тощо).
Див.: Характер етнічний; Спілкування; Комунікація.

Теорії міжкультурної комунікації — підходи, в яких наявні спроби визначити найзагальніші закономірності міжкультурної комунікації.
Див.: Комунікація міжкультурна.

Теорія лакун — теорія, згідно з якою відмінності на будь-яких рівнях мовної системи порівняно з іншою мовою свідчать про відсутність у певній культурі конкретного лінгвокультурного феномену, притаманного іншій культурі.
Див.: Мова; Культура; Феномен лінгвокультурний.

Теорія лінгвістичного детермінізму — див. Гіпотеза лінгвістичної відносності; Гіпотеза лінгвістичної додатковості.

Теорія лінгвістичної відносності — див. Гіпотеза лінгвістичої відносності.

Теорія лінгвістичної додатковості — див. Гіпотеза лінгвістичної додатковості.

Теорія соціально-культурологічна Б. Малиновського — концепція американського антрополога і культуролога Б. Малиновського, яка спирається на аналіз «примітивних» мов, виявляє взаємозв’язки мови і культури, що обумовлюються соціальною і біологічною природою людини. Однією з найважливіших форм поведінки людини і відповідно функцій мови у цій теорії визнається фатична. Б. Малиновський один із перших поєднав вивчення мовленнєвої комунікації з етнографією.
Див.: Мова; Культура; Спілкування; Комунікація; Етнографія; Етнолінгвістика.

Тип культури — найзагальніша класифікація культури, в основу якої покладена одна чи кілька теоретично сформульованих ознак. Наприклад, одна з перших типологій культури Питирима Сорокіна враховувала ідеаційну (релігійну), сенсативну (антипод релігійної) та ідеалістичну (змішану) культури.
Див.: Культура.

Тип мислення національний — див. Менталітет національний.

Типи міжкультурної комунікації — різновиди міжкультурної комунікації, пов’язані з найглобальнішими видами культурних відмінностей між людьми. Виділяють такі Т.м.к.: міжрасова; міжетнічна, міжсубкультурна.
Див.: Культура; Комунікація міжкультурна.

Тло лінгвокультурне — особливості мови і культури, які впливають на плин міжкультурної комунікації.
Див.: Мова; Культура; Комунікація міжкультурна.

Толерантність міжкультурна (лат. tolerantia — терпіння) — терпимість, ставлення з розумінням (а часто з інтересом і симпатією) до наявних відмінностей у комунікативній поведінці учасників міжкультурної комунікації, які залежать від відмінностей у рідних мовах і культурах їх носіїв.
Див.: Комунікація міжкультурна; Мова рідна; Культура ідіоетнічна.
Пор.: Інтолерантність міжкультурна.

Тональність спілкування — наявна в комунікації усвідомлена чи неусвідомлювана емоційно-аксіологічна і змістовно-інформативна організація мовного коду в типових ситуаціях спілкування. Виділяють декілька типів Т.с, серед яких наявна і європейська.
Див.: Спілкування; Комунікація; Код мовний.

Традиції комунікативні — правила, які не є обов’язковими для виконання, але які дотримуються більшістю певної національної лінгвокультурної спільноти і розглядаються в ній як бажані для виконання (запитати старшу людину про здоров’я, запропонувати допомогу жінці тощо в українській культурі).

Традиція етнічна (національна) — стандартизовані традиційні для певного етносу форми поведінки (зокрема комунікативної), які застосовуються у всіх сферах суспільного життя. Включають у себе етнічні (національні) звичаї.
Див.: Культура етнічна.
Пор.: Звичай етнічний.

Традиція культурна — інтегральне явище, що віддзеркалює соціально-стереотипізований груповий досвід, який акумулюється і відтворюється в суспільстві.
Див.: Культура.

Традиція національна — стійкі явища тих сфер життєдіяльності етносу (народу, нації), які залежать від суспільної свідомості й виявляються в національній культурі, побуті, мові, художній творчості, психології поведінки, спілкуванні. Т.н. характеризуються стійкістю, стереотиповістю, спадкоємністю і виступають важливим чинником масової регуляції суспільних явищ.
Див.: Етнос; Нація; Культура.

Трансакція (лат. trans — крізь + акція) — сукупність усіх типів мовленнєвої і немовленнєвої (паралінгвальної) взаємодії учасників спілкування в дискурсі.
Див.: Спілкування; Дискурс; Акт комунікативний.
Пор.: Крок у комунікації.

Трансмутація (лат. trans — крізь + mutatio — зміна) — в теорії комунікації — переклад з однієї штучної мови на іншу штучну мову.
Див.: Мова; Мова штучна; Переклад.

Трансформація особистості міжкультурна — суттєва зміна світогляду, рівнів мовної, культурної і комунікативної компетенцій особистості під впливом глибокого знайомства з іншою культурою, участі в міжкультурній комунікації з використанням нового культурного та комунікативного досвіду.
Див.: Спілкування; Комунікація; Культура; Комунікація міжкультурна; Компетенція комунікативна; Компетенція культурна.
Пор.: Ідентичність лінгвокультурна; Маргіналізація особистості лінгвокультурна.

Тренінг крос-культурний — див. Тренінг міжкультурний.

Тренінг міжкультурний — практичне навчання спілкуванню з представниками іншої національної лінгвокультурної спільноти, скероване на зміну комунікативних і культурних пресупозицій, сформованих у межах рідної культури. Т.м. скерований на підвищення міжкультурної сприйнятливості, толерантності.
Див.: Спілкування; Комунікація; Пресупозиція культурна; Культура.

Unless otherwise stated, the content of this page is licensed under Creative Commons Attribution-ShareAlike 3.0 License