Р

Раса (італ. razza — рід, порода, плем’я) — історично сформована група людей, які мають близькі успадковані зовнішні ознаки — колір шкіри, волосся, очей, форму носа, губ, зріст, пропорції тіла та ін., а також деякі «приховані» ознаки — групу крові, особливості смаку тощо. Виділяють негроїдну, австралоїдну, європеоїдну і монголоїдну раси. Між ними наявні перехідні типи. Окремі дослідники говорять про специфічні особливості комунікативної поведінки в межах Р.
Пор.: Етнос; Нація; Народність.

Реалія національно-культурна — див. «Предмет культурний «.

Релятивізм культурний (лат. relativus — відносний) — точка зору, згідно з якою не існує високорозвинених і низькорозвинених культур; культури повною мірою обслуговують певну національну лінгвокультурну спільноту, а також не підлягають оцінному порівнянню.
Див.: Культура.

Рефлекси мовленнєві (лат. reflexus — віддзеркалення) — певні мовні й паралінгвальні структури, які використовуються в комунікації не з номінативною метою, а для виконання дискурсивних, модальних, аргументативних функцій {Кому сказав! Ой-ой-ой! Ось бачиш! тощо). Як правило, вони ідіоетнічно неповторні, що необхідно враховувати у міжкультурній комунікації.
Див.: Мова; Код мовний; Засоби спілкування невербальні.

Речення — одиниця модусу мова, яка відповідає висловленню у модусі мовлення і повідомленню у модусі комунікація; одиниця, яка традиційно пов’язується з предикацією, завершеністю інтонації, модальністю та деякими іншими категоріями і вважається головним засобом формування та вираження думки.
Див.: Мова; Мовлення; Комунікація.
Пор.: Висловлення; Повідомлення; Мовленнєвий акт.
Ритуал мовно-культурний (лат. ritualis — обрядовий) — сукупність установлених мовленнєвих дій, порядок мовленнєвої поведінки, котрі в символічній упорядкованій формі відтворюють зв’язок індивідів, соціальних груп, суспільства з найважливішими для них явищами: історичними подіями, людьми, природними об’єктами і процесами тощо. Як правило, Р.м.-к. супроводжуються словесними формулами, піснями, жестами, маршами, діями зі спеціальними об’єктами («предметами культури») тощо.
Див.: Мова; Культура.
Пор.: Символ національно-культурний.

Ритуал спілкування культурно обумовлений — комунікативна взаємодія представників певної національної лінгвокультурної спільноти за певними правилами, які не підлягають змінам, визначеними конкретною культурою, відкладеними в ній.
Див.: Спілкування; Культура; Ритуал мовно-культурний.

Рівень кодових перемикань (переключень) — показник, який допомагає виявити об’єктивний стан співвідношення кількох мовних кодів, уживаних комунікантами в межах дискурсу, міжкультурного спілкування. Обчислюється формулою РКП = NB/NМ, де NB — кількість повідомлень впроваджуваної мови у дискурсі; NM — кількість повідомлень матричної мови.
Див.: Спілкування; Комунікація; Код; Мова; Повідомлення; Мова впроваджувана; Мова матрична; Перемикання (переключення) кодові.

Рівень лінгвокультурної компетенції — міра володіння особи мовою і культурою іншого учасника міжкультурної комунікації.
Див.: Комунікація; Комунікація міжкультурна; Культура; Мова.
Пор.: Особистість лінгвокультурна маргінальна; Особистість полілінгвокультурна; Особистість бікультурна.

Розуміння спілкуванні) — різновид мовленнєвої діяльності поряд з породженням мовлення, який полягає в установленні адресатом смислу дискурсу (тексту), усвідомленні авторських дискурсивних (текстових) стратегій, інтенцій адресанта.
Див.: Спілкування; Комунікація; Діяльність мовленнєва; Стратегія спілкування; Інтенція; Дискурс; Текст.
Пор.: Нерозуміння; Породження мовлення.

Роль комунікативна — відносно постійна, внутрішньо зв’язана і очікувана іншими система комунікативних (зокрема мовленнєвих) вчинків індивіда, значною мірою визначена його соціальним статусом, віковими, тендерними та іншими чинниками (наприклад, президент країни, учитель, батько, донька тощо).
Див.: Спілкування; Комунікація.
Пор.: Статус соціальний комуніканта.

Роль мови культурно-адаптивна — вплив конкретної ідіоетнічної мови, в якій зафіксована неповторна мовна картина світу, на процеси інкультурації та соціалізації, пристосування особи до життя в новій національній лінгвокультурній спільноті.
Див.: Мова; Культура; Мова ідіоетнічна; Інкультурація; Соціалізація.

Unless otherwise stated, the content of this page is licensed under Creative Commons Attribution-ShareAlike 3.0 License