Д

Двомовність — див.: Білінгвізм.

Девіація комунікативна — збій у спілкуванні (зокрема міжкультурній комунікації), недосягнення очікуваного перлокутивного ефекту (перлокуції), причиною яких є недостатня комунікативна компетенція адресанта, зокрема в міжкультурній комунікації.
Див.: Спілкування; Комунікація; Міжкультурна комунікація; Компетенція комунікативна; Ефект перлокутивний.
Пор.: Девіація мовна.

Девіація мовна — тип комунікативної невдачі чи збою у спілкуванні (зокрема у міжкультурному), причиною яких є недостатня мовна компетенція учасників. Це різноманітні помилки, неточності, обмовки, описки, лінгва-ляпсуси тощо, пов’язані зі специфікою лексичної та граматичної семантики мови, якою відбувається спілкування.
Див.: Спілкування; Комунікація; Мова; Код мовний; Компетенція мовна; Мета спілкування (комунікативна).
Пор.: Девіація комунікативна.

Декодування мовлення (лат. de — префікс, що позначає скасування + нім. kodieren — перетворювати) — переведення адресатом змісту (значення) отриманого від адресанта мовного повідомлення у звичні особистіші смисли.
Див.: Сприйняття мовлення; Смисл комунікативний.
Пор.: Породження (кодування) мовлення.

Детермінізм лінгвокультурний у спілкуванні (лат. determinare — обмежити, визначити) — визначеність чинників комунікативного акту в міжкультурній комунікації лінгвістичними (засоби мовного коду і закони їхньої організації) і культурними (традиції спілкування тощо) впливами.
Див.: Спілкування; Комунікація; Міжкультурна комунікація; Акт комунікативний; Мова; Культура.

Дефіцит мовний (лат. deficit — не вистачає) — брак мовних засобів для здійснення адекватного міжкультурного спілкування у межах конкретної ситуації і функціонування мови в певній сфері в цілому. Розрізняють кілька типів Д.м.: лінгвоструктурний, лінгвофункціональний, реальний, потенційний та ін.
Див.: Спілкування; Комунікація; Міжкультурна комунікація; Мова.
Пор.: Девіація мовна.

Диглосія (гр. di — двічі + glossa — мова) — паралельне використання конкретною національною лінгвокультурною спільнотою залежно від сфер спілкування двох мов або двох форм існування однієї мови (діалектів, жаргонів тощо). Д. як соціолінгвістичний феномен передбачає свідому оцінку мовцями цих мов (чи форм існування мови) за шкалою «рідна — чужа», «висока — низька»; «сакральна — профанна» тощо.
Див.: Мова; Спільнота лінгвокультурна.
Пор.: Одномовність; Білінгвізм.

Дискурс (фр. discourse — розмова; < лат. discursus — розмірковування ) — тип комунікативної діяльності, інтерактивне явище, тривалий у часі процес, утілений у певній (іноді значній) кількості повідомлень; мовленнєвий потік, що має різні форми вияву (усну, писемну, друковану, паралінгвальну тощо), відбувається у межах одного чи кількох каналів комунікації, регулюється стратегіями і тактиками учасників спілкування і являє собою складний синтез когнітивних, мовних і позамовних (соціальних, психічних, психологічних тощо) чинників, які визначаються конкретним колом «форм життя», залежних від тематики спілкування. Д. має своїм результатом формування різноманітних текстів і мовленнєвих жанрів.
Див.: Спілкування; Комунікація; Акт комунікативний; Інтеракція; Трансакція.
Пор.: Текст; Мовленнєвий жанр.

Дискурс культури — тип дискурсу, в якому знаходить найповніший вияв специфіка певної культури. Це дискурси (тексти) фольклору, вірувань, міфології, національної (етнічної) художньої літератури тощо.
Див.: Дискурс; Культура.
Пор.: Текст; Текст культури прецедентний.

Дискурс міжкультурний — див. Комунікація міжкультурна.

Дискурс національний — вербалізована мисленнєво-мовленнєва діяльність, яка розуміється як сукупність процесів, що мають як лінгвістичний, так і екстралінгвістичний плани і здійснюються представниками конкретної національної лінгвокультурної спільноти з використанням їхньої ідіоетнічної (рідної) мови.
Див.: Дискурс; Мова; Мова ідіоетнічна; Мова рідна; Національна лінгвокультурна спільнота.

Дистанція культурна — міра близькості або віддаленості культур. Д.к. може бути значною і незначною, але вона завжди є навіть між найближчими за походженням етносами.
Див.: Культура; Індекс культурної дистанції.

Диференціація етнолінгвістична — тип процесів, скерованих на розмежування етносів, виформування гетерогенності їхньої мови, витіснення інших мов.
Див.: Етнос; Мова; Мова етнічна.
Пор.: Інтеграція етнолінгвістична.

Дифузія культурна (лат. diffusio — поширення) — взаємне проникнення культурних рис і контекстів культури із однієї національної лінгвокультурної спільноти в іншу у випадку їх взаємозв’язків, зокрема комунікативних контактів.
Див.: Культура; Національна лінгвокультурна спільнота; Контекст культури.
Пор.: Ізоляціонізм культурний.

Діалект ситуативний (гр. dialektos — говір, наріччя) — термін Е. Холла, що позначає специфічні мовні засоби, які стереотипово вживаються в різних ситуаціях спілкування в межах однієї національної лінгвокультурної спільноти.
Див.: Мова; Національно-лінгвокультурна спільнота; Комунікація; Спілкування; Ситуація спілкування (комунікативна).

Діалог (гр. dialogos — бесіда двох осіб) — форма мовлення (і спілкування), котрій притаманні безпосередній обмін повідомленнями (репліками), як правило, двох осіб, які перебувають у безпосередньому зв’язку. Особливості Д.: лаконічність висловлення, широке використання паралінгвістичних засобів, вплив контексту і ситуації спілкування та ін.
Див.: Мовлення; Спілкування; Повідомлення.
Пор.: Полілог; Монолог.

«Діалог культур» — взаємодія культур, що контактують у процесах міжкультурної комунікації чи вивчення іноземних мов, що забезпечує адекватне взаєморозуміння і духовне взаємозбагачення представників різних національних лінгвокультурних спільнот.
Див.: Культура; Спілкування; Мова іноземна; Міжкультурна комунікація; Взаємодія лінгвокультурна; Діалог міжкультурний.
Пор.: Ізоляціонізм культурний.

«Діалог міжкультурний» — образний вираз на позначення успішного спілкування представників різних культур, членів різних національних лінгвокультурних спільнот; ефективна форма реалізації національної толерантності.
Див.: Спілкування; Міжкультурна комунікація.
Пор.: Невдачі у міжкультурній комунікації; Інтолерантність міжкультурна.

Дія комунікативна — одиниця опису комунікативної поведінки учасників спілкування, окремий мовленнєвий акт, репліка, комунікативний хід, невербальний сигнал, комбінація вербального і невербального сигналів тощо у межах комунікативного акту.
Див.: Спілкування; Акт мовленнєвий; Репліка; Хід комунікативний; Крок комунікативний.
Пор.: Акт комунікативний.

Дія комунікативна активна — комунікативна дія, що виконується за ініціативи мовця (адресанта, того, хто пише).
Див.: Комунікація; Спілкування; Дія комунікативна.
Пор.: Дія комунікативна реактивна.

Дія комунікативна реактивна — комунікативна дія, що виконується як реакція у відповідь на комунікативну дію співбесідника.
Див.: Комунікація; Спілкування; Дія комунікативна.
Пор.: Дія комунікативна активна.

Діяльність мовленнєва — спеціалізоване вживання мовлення у процесах взаємодії між людьми; частковий випадок діяльності спілкування із застосуванням мовного коду.
Див.: Спілкування; Комунікація; Мовлення; Код мовний.
Пор.: Мова.

Домінанта культури — див.: Константа культури.

Домінанта ціннісна культури — див.: Константа культури ціннісна.

Допущення комунікативні — комунікативні факти, ознаки або дії, неприпустимі у межах однієї комунікативної культури, але можливі (хоча й необов’язкові) в іншій.
Див.: Комунікація; Дія комунікативна; Культура комунікативна.

Дослідження крос-культурні — мають за мету вияв картини світу, яка стоїть за певним культурно обумовленим дискурсом. Д.к.-к. використовують точні кількісні методи аналізу, анкетування тощо.
Див.: Картина світу; Дискурс.

Дотикання аспекті міжкультурної комунікації) — поняття, уведене російським лінгвістом Ю.Є.Прохоровим — тип міжкультурних мовних контактів, що характеризуються неспівпадінням стереотипів спілкування, прийнятих у різних культурах у випадку комунікації однією з мов.
Див.: Контакти мовні; Стереотип національно-культурний.

Дух мови народний — складне, комплексне поняття гумбольдтіанства, неогумбольдтіанства, а також деяких напрямів етнолінгвістики, яке охоплює складновловимі аспекти віддзеркалення особливостей етнічної психології, когнітивної діяльності, поведінки, світосприйняття, спілкування, вірувань, міфів тощо у конкретній ідіоетнічній мові.
Див.: Гумбольдтіанство; Неогумбольдтіанство; Етнолінгвістика; Картина світу мовна.
Пор.: Життя етносу духовне.

Unless otherwise stated, the content of this page is licensed under Creative Commons Attribution-ShareAlike 3.0 License