B

Багатокультурність1. Наявність у межах суспільства певної державної єдності кількох культур. 2. Визнання і утвердження культурного плюралізму як характеристики багатьох суспільств із обов’язковим забезпеченням підтримки культурної специфіки членів багатокультурного суспільства. Див.: Культура. Пор.: Однокультурність.

Багатомовність — Див.: Полілінгвізм.

База артикуляційна (лат. articulare — членоподільно вимовляю) — система звичних рухів і положень органів мовлення носіїв певної мови. Рухи і положення органів мовлення, характерні для вимови звуків конкретної ідіоетнічної мови. Див.: Мовлення; Артикуляція.

База етносу когнітивна (лат. cognosce — пізнаю) — певним чином структурована сукупність обов’язкових знань, національно-детермінованих і мінімізованих уявлень тієї чи іншої національно-лінгвокультурної спільноти, якими володіють носії певного національно-культурного менталітету.
Див.: Картина світу концептуальна; Картина світу мовна; Менталітет етнічний.

База лінгвокультурологічна — сукупність знань учасників комунікації щодо організації рідної мови й культури, а також уміння їх застосовувати в спілкуванні. Б.л. виявляється перш за все в орієнтації в процесах спілкування всередині рідної культури; у процесах міжкультурної комунікації — це знання мови і культури етносу, з представниками якого відбувається спілкування.
Див.: Культура; Комунікація; Спілкування; Мова рідна; Культура рідна.

Бар’єри комунікативні (фр. barriere — застава, перепона) — різноманітні труднощі, непорозуміння, конфлікти, які виникають у міжособистісному спілкуванні й визначаються лінгвістичними, когнітивними, соціальними, психологічними причинами. У сфері міжкультурної комунікації причинами Б.к. може стати неповне володіння комунікативними і лінгвокультурними нормами спілкування, прийнятими в конкретній лінгвокультурній спільноті. Див.: Комунікація; Спілкування; Акт комунікативний.
Пор.: Непорозуміння у комунікації; Бар’єри спілкування міжкультурні; Бар ‘єри спілкування лінгвокультурні.

Бар’єри спілкування лінгвокультурні — комунікативні бар’єри, причиною яких стає неволодіння або неповне володіння комунікантами (або одним із них) лінгвокультурними нормами спілкування, прийнятими в конкретній національній лінгвокультурній спільноті.
Див.: Бар’єри комунікативні; Бар’єри спілкування міжкультурні.
Пор.: Шум комунікативний.

Бар’єри спілкування міжкультурні — комунікативні складнощі, викликані неповним володінням культурними нормами, прийнятими в конкретній національній лінгвокультурній спільноті. Див.: Спілкування міжкультурне; Норма культурна. Пор.: Спілкування успішне.

Безеквівалентність мовних одиниць (лат. aequus — рівний + valens, valentis — такий, що має силу, значення) — відсутність будь-яких спільних семантичних компонентів у змісті (структурі значення) слів (лексем) мов, якими користуються учасники міжкультурної комунікації.
Див.: Лексика: Лексика безеквівалентна: Лексика екзотична; Лакуна.
Пор.: Еквівалентність мовних одиниць; Неповноеквівалентність мовних одиниць.

Білінгв (від лат. bi — двох + lingua — мова) — людина, яка володіє двома мовами і почергово (з урахуванням конкретної конситуації) використовує їх у міжкультурній комунікації.
Див.: Переключення кодів.
Пор.: Монолінгв; Полілінгв.

Білінгвізм (лат. bi — двох + lingua — мова) — 1. Здатність індивіда чи лінгвокультурної спільноти почергово використовувати дві мови для забезпечення комунікативних потреб. 2. Реалізація здатності користуватись почергово двома мовами; практика почергового спілкування двома мовами.
Див.: Мова; Комунікація; Спілкування; Білінгвізм вузькому значенні терміна); Білінгвізм широкому значенні терміна).
Пор.: Монолінгвізм; Полілінгвізм.

Білінгвізм вузькому значенні терміна) — більш чи менш вільне володіння двома мовами: рідною і нерідною.
Див.: Мова; Мова рідна; Мова нерідна; Білінгвізм.
Пор.: Білінгвізм широкому значенні терміна); Монолінгвізм; Полілінгвізм.

Білінгвізм широкому значенні терміна) — відносне володіння другою мовою, здатність користуватися нею в певних сферах спілкування. Мінімальним рівнем (порогом) володіння другою мовою вважається рівень, достатній для виконання індивідом мовленнєвих дій, у процесі котрих реалізуються потрібні функції другої мови. Див.: Мова; Комунікація; Спілкування: Білінгвізм.
Пор.: Білінгвізм вузькому значенні слова); Монолінгвізм, Полілінгвізм.

Білінгвізм автономний — при якому мови, якими володіє білінгв, засвоюються без послідовного співвіднесення їх між собою.
Див.: Мова; Комунікація; Спілкування; Білінгвізм; Білінгвізм паралельний.
Пор.: Білінгвізм (у вузькому значенні терміна).

Білінгвізм активний — виявляється в тому, що суб’єкт засвоює другу (нерідну) мову в процесах безпосереднього спілкування з носіями цієї мови і більш-менш регулярно звертається до обох мов: рідної та нерідної.
Див.: Мова; Мова рідна; Мова нерідна; Комунікація; Спілкування; Білінгвізм. Пор.: Білінгвізм пасивний.

Білінгвізм асиметричний — має місце у випадках нерівноправних стосунків між учасниками міжкультурної комунікації, коли один із учасників із різних (перш за все соціальних) причин вимушений постійно послуговуватися нерідною мовою.
Див.: Мова; Мова рідна; Мова нерідна; Комунікація; Спілкування; Білінгвізм.
Пор.: Білінгвізм симетричний; Білінгвізм односторонній.

Білінгвізм двосторонній — при якому учасники міжкультурної комунікації знають і активно використовують мови один одного. Найчастіше спостерігається на етнічних межах із змішаним населенням.
Див.: Мова; Мова рідна; Мова нерідна; Комунікація; Спілкування; Білінгвізм.
Пор.: Білінгвізм односторонній; Білінгвізм симетричний.

Білінгвізм збалансований — при якому учасники міжкультурної комунікації володіють приблизно однаково обома мовами. Це не виключає деякої переваги однієї з мов у різних мовних ситуаціях, наприклад, рідної мови в побуті, нерідної мови — у сфері науки, виробництва, суспільного життя та ін. Див.: Мова; Мова рідна; Мова нерідна; Комунікація; Спілкування; Білінгвізм. Пор.: Білінгвізм симетричний; Білінгвізм асиметричний.

Білінгвізм індивідуальний — при якому двома мовами користуються в певному (досить вузькому) колективі. Наприклад, у XIX ст. російське дворянство послуговувалося поряд з російською англійською, французькою і німецькою мовами. Див.: Мова; Комунікація; Спілкування; Білінгвізм. Пор.: Білінгвізм масовий.

Білінгвізм контактний — при якому між носіями різних мов і культур у білінгвальному колективі існує природний контакт, тобто білінгв підтримує регулярні зв’язки з носіями рідної і чужої мови та культури.
Див.: Мова; Мова рідна; Мова нерідна; Комунікація; Спілкування; Білінгвізм.
Пор.: Білінгвізм неконтактний.

Білінгвізм культурний — у випадку якого білінгв користується однією із мов, якими він володіє, лише в офіційній мовленнєвій ситуації (наприклад, перекладач під час роботи з делегацією тощо). Див.: Мова; Комунікація; Спілкування; Білінгвізм. Пор.: Білінгвізм штучний.

Білінгвізм масовий — розповсюджений серед значної частини етносу. Б.м. мав, наприклад, місце у колишньому СРСР, де поряд з рідною мовою значна частина населення союзних і автономних республік володіла також нерідною — російською.
Див.: Мова; Мова рідна; Мова нерідна; Комунікація; Спілкування; Білінгвізм.
Пор.: Білінгвізм індивідуальний.

Білінгвізм національний — при якому члени однієї національної лінгвокультурної спільноти володіють двома мовами — рідною і нерідною, регулярно використовуючи їх у залежності від ситуації спілкування.
Див.: Мова; Мова рідна; Мова нерідна; Комунікація; Спілкування; Білінгвізм.
Пор.: Білінгвізм двосторонній.

Білінгвізм неконтактний — при якому між носіями різних мов відсутні регулярні контакти.
Див.: Мова; Мова рідна; Мова нерідна; Комунікація; Спілкування; Білінгвізм.
Пор.: Білінгвізм контактний.

Білінгвізм односторонній — характеризується тим, що один із двох учасників міжкультурної комунікації володіє мовою іншого і використовує її в спілкуванні з ним; інший учасник спілкування володіє лише рідною мовою і в міжкультурній комунікації послуговується лише нею.
Див.: Мова; Мова рідна; Мова нерідна; Комунікація; Спілкування; Білінгвізм.
Пор.: Білінгвізм симетричний; Білінгвізм асиметричний; Білінгвізм двосторонній.

Білінгвізм паралельний — при якому оволодіння однією з мов відбувається з опертям на добре володіння іншою мовою.
Див.: Мова; Мова рідна; Мова нерідна; Комунікація; Спілкування; Білінгвізм.
Пор.: Білінгвізм симетричний; Білінгвізм асиметричний.

Білінгвізм пасивний — при якому суб’єкт, володіючи другою (нерідною) мовою, частіше звертається до однієї з них (найчастіше рідної).
Див.: Мова; Мова рідна; Мова нерідна; Комунікація; Спілкування; Білінгвізм.
Пор.: Білінгвізм активний; Білінгвізм односторонній.

Білінгвізм природний — засвоєння другої (чужої) мови відбувається у процесі живого безпосереднього спілкування з носіями цієї мови.
Див.: Мова; Мова рідна; Мова нерідна; Комунікація; Спілкування; Білінгвізм.
Пор.: Білінгвізм штучний.

Білінгвізм симетричний (гр. symmetria — відповідність) — учасники міжкультурної комунікації та носії мов у цілому рівні у соціально-рольовому аспекті.
Див.: Мова; Мова рідна; Мова нерідна; Комунікація; Спілкування; Білінгвізм.
Пор.: Білінгвізм асиметричний; Білінгвізм двосторонній.

Білінгвізм субординативний (лат. sub — під + лат. ordinatio — приведення в порядок) — учасники міжкультурної комунікації володіють однією мовою (як правило, рідною) краще, ніж іншою (як правило, чужою).
Див.: Мова; Мова рідна; Мова нерідна; Комунікація; Спілкування; Білінгвізм.
Пор.: Білінгвізм координований, Білінгвізм симетричний; Білінгвізм асиметричний.

Білінгвізм штучний — засвоєння другої (чужої) мови відбувається в процесі її вивчення дидактичним шляхом. Б.ш., як правило, — результат шкільного (вузівського, на спеціальних курсах тощо) вивчення іноземних мов.
Див.: Мова; Мова рідна; Мова нерідна; Комунікація; Спілкування; Білінгвізм. Пор.: Білінгвізм природний.

Білінвологія (лат. bi — дво, двох + лат. lingua — мова + гр. logos — слово, вчення) — галузь мовознавства, що вивчає теоретичні та прикладні аспекти білінгвізму як лінгвістичного явища. Див.: Білінгвізм.

Біхевіорема (англ. behavior(u)r — поведінка) — конкретна модель мовної й комунікативної поведінки учасників інтеракції, інтеракційна компетенція учасників спілкування. Регулюється чотирма видами конгруентності: граматичної, семантичної, прагматичної і семіотичної.
Див.: Інтеракція: Компетенція інтеракційна; Спілкування; Комунікація.

Unless otherwise stated, the content of this page is licensed under Creative Commons Attribution-ShareAlike 3.0 License