A

Автоматизм (гр. automates — самодіючий) — відсутність у мовця (адресанта, автора) свободи вибору мовного елемента; обумовленість наступного повідомлення (слова, словосполучення) правилами або закономірностями побудови пропозиції, притаманними конкретній ідіоетнічній мові.
Див.: Мова; Мова ідіоетнічна; Мовлення.
Пор.: Автоматизм мовлення.

Автоматизм мовлення — мовленнєві навички адресанта (мовця), здійснювані поза контролем свідомості, сформовані в результаті багаторазового виконання певних мовленнєвих дій і мовленнєвих операцій. Фізіологічна основа А.м. — більш-менш стійка система умовно-рефлекторних зв’язків (динамічних стереотипів) говоріння, перш за все з використанням знайомої мови (найчастіше рідної).
Див.: Автоматизм; Мовлення; Мова рідна.

Автостереотип етнічний (гр. autos — сам, stereos — твердий, typos — відбиток) — відносно стійкі уявлення, судження і оцінки представників певної національної лінгвокультурної спільноти (етносу, нації, народності) щодо самої себе. Як правило, А.е. — комплекс позитивних уявлень, суджень і оцінок з можливими окремими негативними аксіологічними вкрапленнями, які поблажливо розцінюються як маленькі слабкості.
Див.: Стереотип; Стереотип етнічний.
Пор.: Гетеростереотип етнічний.

Агресія мовна (лат. aggressio — напад) — насильницьке нав’язування етносу нерідної мови як засобу комунікації, освіти, науки, культури тощо.
Див.: Мова; Мова нерідна; Культура; Культура нерідна; Асиміляція лінгвокультурна насильницька.
Пор.: Асиміляція лінгвокультурна природна.

Адаптація лінгвокультурна (мовно-етнічна) (лат. adaptare — пристосовувати) — пристосування представників некорінного етносу до соціального, культурного, етномовленнєвого та комунікативного середовища свого нового проживання.
Див.: Етнос; Етнос некорінний; Культура; Середовище культурне; Середовище лінгвокультурне.
Пор.: Асиміляція.

Адаптація міжкультурна — процес досягнення представниками некорінного етносу відповідності (сумісності, комфортності тощо) з культурним середовищем нового місця проживання, а також результат цього процесу.
Див.: Середовище культурне; Середовище лінгвокультурне.
Пор.: Асиміляція.

Адаптація мовленнєва — система прийомів навчання, котра використовується з метою подолання психологічних і мовних бар’єрів спілкування в іншому лінгвокультурному середовищі. А.м. допомагає активізації мовленнєвих умінь, а також умінь і навичок повсякденного спілкування. Включає навчання слухомовленнєвих особливостей комунікації, мовленнєвих і поведінкових стереотипів.
Див.: Мовлення; Середовище лінгвокультурне; Спілкування; Комунікація; Стереотип мовленнєвий.
Пор.: Асиміляція.

Адаптація тексту лінгвокультурологічна — система прийомів пристосування іншомовного тексту (перекладного, навчального) до сприйняття його носіями іншої культури і мови.
Див.: Мова; Текст; Текст іншомовний; Культура.

Адресант (мовець, автор) (нім. Adressant < фр. Addresser — надсилати, направляти) — джерело, творець повідомлення; той, хто говорить, пише. У міжособистісному (і міжкультурному) спілкуванні — особа, яка ініціює комунікацію, в даний момент «веде» її, формує повідомлення засобами мовного і позамовного (зокрема паралінгвального) кодів і передає адресату (слухачеві, читачеві).
Див.: Спілкування; Комунікація; Комунікація міжкультурна; Акт комунікативний.
Пор.: Адресат.

Адресат (отримувач, слухач, читач, інтерпретатор) (нім. Adressat — одержувач) — споживач усного, писемного чи друкованого повідомлення; особа, яка сприймає повідомлення і у відповідності зі своєю когнітивною, лінгвокультурною базою, вертикальним контекстом, стратегіями, тактиками і конкретними контекстними і ситуативними умовами інтерпретує повідомлення адресанта.
Див.: Спілкування; Комунікація; Акт комунікативний; Повідомлення; База когнітивна; База лінгвокультурна.
Пор.: Адресант.

Акомодація лінгвокультурна (лат. accomodatio — пристосування) — підлаштування одного з учасників міжкультурної комунікації під стиль спілкування, що задовольняє іншого учасника (учасників) як носія (носіїв) іншої культури.
Див.: Спілкування; Комунікація; Комунікація міжкультурна; Стиль спілкування.
Пор.: Бар’єри комунікації; Фільтри комунікативні.

Акомодація лінгвокультурна негативна — максимальне віддалення одного з учасників міжкультурної комунікації від стилю спілкування, що задовольняє іншого учасника (учасників).
Див.: Спілкування; Комунікація; Комунікація міжкультурна; Стиль спілкування; Акомодація лінгвокультурна.
Пор.: Акомодація лінгвокультурна позитивна.

Акомодація лінгвокультурна позитивна — максимальне підлаштування одного з учасників міжкультурної комунікації під стиль спілкування, що задовольняє іншого учасника (учасників).
Див.: Спілкування; Комунікація; Комунікація міжкультурна; Стиль спілкування; Акомодація лінгвокультурна.
Пор.: Акомодація лінгвокультурна негативна.

Акт ілокутивний (англ. Il — префікс із значенням посилення + locution — мовний зворот) — одна з трьох складових (поряд з актом локутивним і перлокутивним) мовленнєвого акту, пов’язана із втіленням у повідомленні конкретної комунікативної інтенції, мети адресанта.
Див.: Акт мовленнєвий; Інтенція комунікативна. Пор.: Акт локутивний; Акт перлокутивний.

Акт комунікативний — одне з найзагальніших понять комунікативної лінгвістики; інтеракція; процес спілкування, який відбувається в певному місці на пересіченні осей простору і часу між адресантом і адресатом як носіями неповторних психо-соціо-когнітивних рис, результатом котрого є дискурс (текст). Див.: Комунікація; Спілкування; Інтеракція. Пор.: Акт мовленнєвий.

Акт комунікативний ідіоетнічний — тип комунікативного акту, опрацьований у численних міжособистісних інтеракціях, характерний для певної національної лінгвокультурної спільноти, часто неповторний, непритаманний іншим культурам. Див.: Комунікація; Спілкування; Акт комунікативний. Пор.: Акт мовленнєвий; Акт комунікативний універсальний.

Акт комунікативний універсальний — тип комунікативного акту, спільний для низки національних лінгвокультурних спільнот. Див.: Комунікація; Спілкування. Пор.: Акт мовленнєвий; Акт комунікативний ідіоетнічний.

Акт локутивний (англ. locution — мовний зворот) — одна з трьох складових мовленнєвого акту (поряд з актом ілокутивним і перлокутивним), котра встановлює зв’язок повідомлення з дійсністю (тобто визначає його стиль і референцію) і виявляється у формуванні пропозиції повідомлення. Див.: Акт мовленнєвий; Повідомлення. Пор.: Акт ілокутивний; Акт перлокутивний.

Акт мовленнєвий — складова повідомлення (висловлення), цілеспрямована мовленнєва дія; одиниця нормативної соціомовної поведінки, яка виявляється у межах прагматичної ситуації комунікативного акту. Втілення у повідомленні (висловленні) певної комунікативної мети, що надає йому конкретної спрямованості. Основні риси А.м. — інтенціональність, цілеспрямованість, конвенціональність. А.м. виформовують акти локуції, ілокуції та перлокуції. Див.: Спілкування; Комунікація; Акт комунікативний. Пор.: Висловлення; Речення.

Акт перлокутивний (лат. per — префікс з посилювальним значенням + англ. locution — мовний зворот, вислів) — одна з трьох складових повідомлення і мовленнєвого акту (поряд з актом локутивним та ілокутивним), пов’язана з результатом (очікуваним чи досягнутим) впливу на адресата ілокутивної сили повідомлення (мовленнєвого акту). Див.: Акт мовленнєвий; Повідомлення. Пор.: Акт ілокутивний; Акт локутивний.

Акт спілкування — див.: Акт комунікативний.

Акультурація (лат. ad — до і cultura — обробіток) — процес засвоєння етносом, групою індивідів, особистістю, вихованою в одній культурі, елементів іншої культури, субкультури, картини світу, зокрема прецедентних феноменів (текстів, імен, ситуацій, стереотипів мовного спілкування тощо). Нова культура може повністю або частково прийматись або не прийматись. Виявляється у двох типах адаптації: соціалізації та інкультурації.
Див.: Культура; Субкультура; Картина світу мовна; Спілкування; Комунікація; Комунікація міжкультурна; Текст культури прецедентний; Ім’я культури прецедентне; Стереотип культурний; Адаптація; Інкультурація.
Пор.: Маргіналізація лінгвокультурна

Акцент (лат. accentus — наголос) — особливості вимови, притаманні тим, хто говорить нерідною мовою. Як правило, зберігається у людей, які засвоїли нерідну мову в зрілому віці. А. утворюється під впливом артикуляційних особливостей рідної мови, які переносяться на мову чужу. Елементи А. можуть формуватися також під впливом діалекту чи говору (говірки), коли особа недостатньо володіє нормами літературної мови.
Див.: Мовлення; Мова рідна; Мова нерідна. Пор.: Культура мовлення.

Аналіз етносемантичний (гр. ethnos — народ + semantikos — той, що позначає) — аналіз мовних одиниць, виразів, цілісних дискурсів, мовного ладу в цілому з метою вияву специфіки значень, сформованих під впливом певної культури. Див.: Мова; Етноселіантика; Дискурс. Пор.: Дослідження дискурсу крос-культурні.

Аналіз крос-культурний — див.: Дослідження дискурсу крос-культурне.

Антропогенез (гр. anthropos — людина і genesis — походження) — процес історико-еволюційого формування фізичного типу людини, початкового розвитку його трудової діяльності, специфіки мови і комунікації, а також формування суспільства. Див.: Мова; Спілкування; Комунікація.

Антропологія культурна — порівняльне дослідження культурних спільнот або суспільств; вивчення впливу географічних, історичних, соціальних і психологічних чинників на розвиток культури, її характерні риси та специфіку її змін. Див.: Культура. Пор.: Культурологія.

Ареали культурні (лат. area — площа, простір) — зони територіального розповсюдження певних локальних культурних типів і рис. А.к. можуть охоплювати і зони міжетнічного розповсюдження певних елементів спеціалізованих культур (наприклад, ареал індо-буддійської культури або ареал політичних культур, заснованих на ринковому праві тощо). Див.: Культура.

Артефакт культурний (лат. arte — штучно + factus — зроблений) — втілення певної культури в конкретний матеріальний продукт, поведінковий чи мовний факт, соціальну структуру, повідомлення, оцінне судження тощо.
Див.: Культура.
Пор.: «Предмет культурний».

Артикуляція (лат. articulatio — розчленування) — рухи органів мовлення, а також їх положення, необхідні для утворення звуків мовлення. Досконально засвоєна А. усіх звуків мовлення конкретної ідіоетнічної мови творить артикуляційну базу, відхилення від якої стає причиною акценту.
Див.: Мовлення; База артикуляційна.
Пор.: Акцент.

Асиметрія в міжкультурній комунікації (гр. asymmetria — неспівмірність) — помітні відмінності в міжкультурній компетенції одного з учасників міжкультурної комунікації, які впливають на її ефективність.
Див.: Спілкування; Комунікація; Комунікація міжкультурна; Ефективність міжкультурної комунікації.
Пор.: Симетрія в міжкультурній комунікації.

Асиміляція (лат. assimilatio — уподібнення) — тип етнічних процесів, при яких сформовані етноси або групи, що відділилися від них, опинившись у середовищі іншого народу, переймають його мову і культуру, зливаються з ним, асоціюють себе з цим народом. А. може супроводжуватися явищем маргінальності, що властиве групам та індивідам, які втратили зв’язок зі старою культурою, але не повністю сприйняли риси нової культури. Цей процес може підтримуватися ще й слабким володінням новою мовою.
Див.: Етнос; Народ; Група етнічна; Культура; Мова.
Пор.: Акультурація, Інкультурація; Маргінальність етнічна.

Асиміляція лінгвокультурна — див.: Асиміляція.

Асиміляція лінгвокультурна насильницька — тип асиміляції, для якої характерна система заходів центрального уряду або місцевої влади в різних сферах суспільного життя, скерована на штучне прискорення процесів засвоєння насаджуваної мови і культури шляхом утисків мови і культури етнічних меншин. Див.: Асиміляція.
Пор.: Акультурація; Інкультурація; Асиміляція лінгвокультурна природна.

Асиміляція лінгвокультурна природна — тип асиміляції, яка виникає у випадку безпосередніх контактів етнічно різнорідних груп і обумовлюється потребами спільного соціального, господарського і культурного життя, розповсюдженням етнічно змішаних шлюбів тощо. А.л.п. відбувається без насильницьких впливів центральної або місцевої влад. Див.: Асиміляція.
Пор.: Акультурація; Інкультурація; Асиміляція лінгвокультурна насильницька.

Атмосфера спілкування — комплексна лінгво-психо-соціокогнітивна категорія спілкування, пов’язана з емпатичними характеристиками інтерактивних процесів у комунікації. А. с. формує величезна кількість чинників лінгвального та позалінгвального характеру. А.с. може сприяти чи ускладнювати міжособистісну інтеракцію, зокрема міжкультурне спілкування.
Див.: Спілкування; Комунікація; Емпатія у міжкультурній комунікації; Інтеракція міжкультурна.

Unless otherwise stated, the content of this page is licensed under Creative Commons Attribution-ShareAlike 3.0 License